Згідно статті 47 Кодексу законів про працю, керівництво підприємства повинно в день, коли звільняється працівник, віддати йому трудову книжку з відповідним записом. При цьому запис в трудовій книжці при звільненні здійснюється за Інструкцією № 58, після чого роботодавець зобов’язаний провести з працівником розрахунок, термін якого регламентований у статті 116 Кодексу законів про працю.
Нагадаємо, що день звільнення працівника з роботи є останній день виконання ним своїх обов’язків, а не наступний день, що зазначено в пункті 2.26 Інструкції № 58. У випадку, коли видача трудової книжка була затримана керівництвом підприємства, працівнику повинна бути сплачена середня заробітна плата за повний строк затримки. Слід зазначити, що саме день видачі трудової книжки вважається днем звільнення працівника з роботи. Таким чином, про новий день звільнення друкується наказ і ця дата записується у трудову книжку, а здійснений напередодні запис про звільнення в такому випадку є недійсним.
У випадку відсутності працівника на підприємстві у день його звільнення роботодавець повинен в цей же день вислати йому лист через пошту, в якому вказати на необхідність отримання трудової книжки. При цьому саму трудову книжку можна надіслати поштою лише за попередньою письмовою згодою працівника, що також зазначено в Інструкції № 58.
Якщо звільнення працівника з роботи було ініційоване роботодавцем, йому необхідно надати копію наказу про звільнення. У всіх решта випадках адміністрація підприємства видає копію наказу тільки за вимогою працівника. Працівнику, який звільняється з роботи, роботодавець зобов’язаний виплатити розрахункові кошти у день його звільнення, коли йому видається на руки трудова книжка.
У випадку, коли в день звільнення працівник був відсутній на підприємстві, розрахунок з ним повинен бути здійснений не пізніше, ніж наступного дня, після пред’явлення працівником відповідних вимог. Якщо раптом виникла суперечка щодо остаточної суми, яку повинно сплатити підприємство працівнику, йому обов’язково видається заробітна плата, яку не оспорює роботодавець.
Порядок внесення запису в трудову книжку при звільненні з роботи
Під час внесення запису в трудову книжку працівника при його звільненні формулювання, що стосуються причини звільнення з роботи, повинні відповідати формулюванням чинного законодавства. При цьому провинна бути вказана відповідна стаття або пункт закону.
Слід обов’язково пам’ятати, саме останній день роботи є днем звільнення працівника. Якщо ж його переводять з одного підприємства на інше з відповідним погодженням адміністрацій цих підприємств, у третій графі вказується це погодження і пункт статті, що вказує на правомірність такої дії. Наприклад, «звільнений у зв’язку з переведенням у ТОВ «Альфа», п 5 ст 36 КЗпП України».