Розписку про позику грошей потрібно підготувати у звичайному письмовому вигляді. Вона пишеться вручну під час отримання грошей позичальником. Слід пам’ятати, що правильно написана розписка про позику є важливим документом для суду, якщо позичальник відмовляється повертати гроші. В Цивільному кодексі України (стаття 1046, частина 2) сказано про те, що представлення розписки боржника є підтвердженням укладеного договору про позику грошей. По суті розписка, як така, не вважається договором позики, тому необхідність укладення відповідного договору вона не усуває. Однак для стягнення боргу такої розписки буде в більшості випадків цілком достатньо, щоб засвідчити факт передачі грошей позичальнику. Також потрібно знати, що будь-яких вимог щодо оформлення такої розписки законодавство не передбачає, хоча відомі певні правила, виконання яких забезпечує юридичну силу розписки.
Правила написання розписки про позику грошей
▼ В першу чергу розписку про позику грошей необхідно писати тільки вручну, бо лише так можна буде довести справжність її при виникненні спірних питань. Крім цього, на розписі необхідно обов’язково зазначити місце її написання і дату, а також вказати строк повернення грошей позичальником. Іноді в такого типу документах ще вказується кінцева дата, до якої позичальник повинен повернути вказану суму в повному обсязі. Всі цифрові позначення необхідно також повторювати прописом.
▼ Далі розписка повинна містити ідентифікаційні дані позичальника – його прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, паспортні дані, місце проживання і прописки. Додатково бажано вказати контактну інформацію, що допоможе зв’язатися з позичальником при необхідності. Позичена сума в тексті розписки повинна повторюватися також прописом, щоб не виникало непорозумінь.
▼ В самому низу (ліворуч) має бути вказана дата складання розписки та (праворуч) підпис позичальника. Якщо між рядками було залишено багато місця або порожні рядки, їх потрібно закреслити, щоб розписку не можна було потім доповнити. Хоча бажано порожніх рядків взагалі не залишати. Під час видачі грошей позичальнику бажано покликати двох свідків, які зможуть підтвердити процедуру в суді при виникненні непорозумінь. Свідки також повинні вказати свої паспортні дані в розписці та поставити підписи про достовірність даних.
Що робити, якщо людина не віддає позичені гроші?
Коли позичальник відмовився повертати гроші слід взяти розписку і звернутися в суд. Саме в суді можна буде довести факт неповернення коштів, як були позичені, сплативши при цьому держмито у розмірі 1 % від загального розміру позики. У випадку прийняття судом рішення на користь людини, яка позичила гроші, наступним кроком буде звернення у виконавчу службу. Але навіть якщо розгляд справи в суді закінчиться в термін до 6 місяців (це ще досить швидко), все одно існує ймовірність не отримати гроші через виконавчу службу. Мова йде про випадок, коли в позичальника офіційно немає ніякого цінного майна і рахунків у банках. Тоді гроші можна буде отримати лише у випадку покупки боржником цінного майна або його офіційного працевлаштування (отримання офіційного доходу). При цьому слід пам’ятати, що з заробітку позичальника можна буде стягувати не більш ніж 25 % від загальної суми заробітної плати.
Ще один спосіб перестрахуватися – скласти договір про позику в нотаріуса і засвідчити його в передбаченому чинним законодавством порядку. Поняття договору позики визначене у статті 1046 ЦК України. Тут сказано, що надавач позики передає позичальнику у власність гроші або матеріальні цінності, які останній повинен повернути позикодавцеві в такій же кількості (сумі), такого ж роду (коли мова йде про речі) і такої ж якості. Текст договору повинен містити вручну прописані контактні дані позичальника і позикодавця. Крім цього в тексті договору має бути описаний точний порядок повернення грошей. Справа в тому, що гроші можуть повертатися готівкою або безготівковим способом.
В договорі про позику повинен бути розділ «Права і обов’язки сторін», в якому вказуються важливі вимоги щодо повернення грошей (цінностей). При цьому, на самому початку розділу потрібно зазначити, що позичальник зобов’язаний повернути у встановлений строк повну суму позики. Ще в договорі може бути передбачена пеня або інші штрафні санкції, які можуть стягуватися з позичальника при порушенні умов договору. Коли позика надається під відсоток, його слід також зазначити в умовах договору. В самому низу цього документа обов’язково повинні бути підписи і реквізити двох сторін.
Потрібно пам’ятати, навіть коли позикодавець не передбачив виплату відсотків, у випадку порушення строку повернення заборгованості позичальник (за вимогою позикодавця) може також сплатити різницю у формі індексу інфляції за час прострочення, а також 3 % річних від загальної суми, що передбачено у частині 2 статті 625 ЦК України. Крім цього, позикодавець також може скористатися вимогами статті 549 ЦК України, яка регламентує вимоги щодо пені (неустойки), що представляє собою відсоток від залишкової суми несвоєчасно повернених грошей при порушенні терміну. Однак про це має бути заздалегідь зазначено в умовах договору позики.
На закінчення потрібно додати, що посвідчення договору займу в нотаріуса, на відміну від звичайної розписки, є платною послугою. При цьому сплачується 1 % Держмита від загальної суми позичених грошей, що зазначена в договорі, та послуги самого нотаріуса. При нотаріально завіреному договорі, коли позичальник не хоче віддавати гроші, звертатися в суд немає потреби. Достатньо звернутися до нотаріуса, щоб отримати виконавчий напис, який потім слід передати у виконавчу службу.
Однак, щоб перестрахуватися на всі сто відсотків, крім договору позики бажано також укласти договір про заставу або іпотеку нерухомого майна, яке належить позичальнику. Це своєрідний забезпечувальний захід, але він буде коштувати порівняно дорого, адже крім послуг юриста (посвідчення двох договорів) і Держмита (1% з кожен договір) потрібно буде ще оплатити реєстрацію обтяження на майно позичальника.
