Поширення інтернету крім доступу до необмежених обсягів інформації фактично створило людям всі можливості для віддаленої роботи. І ось уже близько п’ятнадцяти років всі, хто бажав втекти від необхідності працювати в офісі, організували собі робоче місце у себе вдома. Перших два-три роки нового життя і справді часто схожі на казку, адже немає ніякої необхідності вставати вдосвіта, щоб встигнути на роботу, штовхатися в транспорті, приймати участь у дрібних конфліктах з товаришами по роботі. А головне, працівник сам собі директор, він не залежить від мінливого настрою шефа, який може з легкістю виплеснути на своїх підлеглих увесь негатив від своїх особистих справ, що накопичився протягом останніх днів.
Але якщо спочатку дистанційна праця викликала тільки позитивні емоції, то тепер навіть фанатики віддаленої роботи все частіше згадують про психологічну травму, яка виникає при віддаленні людини від колективу. Справа в тому, що спілкування з колегами аж ніяк не обмежується тільки конфліктами. Набагато частіше у співробітників складаються між собою рівні робочі відносини, в яких часто знаходиться місце для чаювання під час обідньої перерви, можливість порадитися з приводу того чи іншого робочого питання, або просто по-людськи розділити радість колеги або поспівчувати йому в біді. Як відомо, розділена радість це вже подвійна радість, а щире співчуття здатне вгамувати біль.
Крім того, наукові дослідження вже давно довели, що на більшість людей вкрай негативно впливає існування далеко від суспільства та інших людей, що було закладено мудрою природою. В цьому плані дистанційна робота у значній степені звужує коло спілкування зайнятої таким видом діяльності людини і фактично відриває її від колективу. У такій ситуації виникає значно більша ймовірність та ризик виникнення стійкої відрази до роботи і розвитку важкої форми депресії. Західні фахівці, які набагато раніше за наших співвітчизників почали практикувати віддалену роботу, забили на сполох і звернулися до психологів.
У результаті таких звернень психологи розробили цілий ряд рекомендацій, спрямованих на покращення працездатності віддалено працюючих людей, починаючи від пошуку друзів серед таких же працівників у мережі до спілкування з домашніми тваринами. Ось тільки проблема самотності все одно від цього залишається невирішеною. Тому на сьогоднішній день все більше людей починають замислюватися про необхідність повернення в офіс. Але існує проблема – відчувши свободу і незалежність під час виконання роботи на самоті, навряд чи комусь захочеться знову впрягатися в ярмо робочої конячки і регулярно отримувати для профілактики наганяй від начальства.
Таким чином виник бізнес-майданчик нового покоління, поняття коворкінгу означає не що інше як приміщення, орендоване декількома самостійними людьми для спільної праці. Зовні коворки дуже схожі на сучасні офісні приміщення, та й загалом за своїм призначенням у них немає ніяких відмінностей. Кожен працівник має власний робочий простір, в якому є стіл, комп’ютер, стілець для відвідувачів і т.п. Коворки, як правило, відкриті цілодобово, щоб кожна людина мала можливість попрацювати у зручний для неї час доби.
